СТАЛІН І ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА:ПОЧАТОК

У Першій світовій війні Німеччина програла Франції та Англії вже після того, як змусила капітулювати більшовицьку Росію. Тобто, навіть переставши воювати на два фронти, німці не змогли вистояти проти об'єднаних французів і англійців. У тому числі і тому, що Берлін відчував катастрофічну нестачу ресурсів, а в Німеччині починався справжній голод. Сталін дуже добре запам'ятав цей урок. Але зроблені ним висновки призвели до жахливої катастрофи і коштували людству в десятки мільйонів життів.

Велика війна

Глобальний конфлікт 1914-1918 років після завершення два десятки років називався «Великою війною». Кулемети і колючий дріт радикально змінили характер війни. На Західному фронті спроба прориву оборони закопали в землю ворогів призводила до величезних втрат з нікчемним результатами. І генерали, які, як відомо, завжди готуються до минулої війни, увірували в те, що вміння швидко окопуватися солдатами і наявність на передовій достатньої кількості кулеметів створюють нездоланну перешкоду для ворога.

І дійсно, на поверхневий погляд з 1918 по 1939 рік у військовій науці нічого не змінилося. Більшість солдатів воювали з гвинтівками, винайденами ще до Першої світової. Літаки і танки вже не вважалися новинкою (їх активно застосовували на фронтах Великої війни). Головні перевезення як і раніше здійснювалися по залізниці.

Тобто здавалося очевидним, що новий серйозний конфлікт, особливо між французами і німцями, — це довгі роки окопної війни. Війни виснажливої,що  пожирає мільйони солдатів і підриває саму потужну економіку.«Геніальному вождю» і в голову не приходило, що Париж може впасти в лічені тижні...

Нацисти при владі

Але для початку слід спровокувати нову світову війну, в якій імперіалісти повинні будуть один одного нещадно знищувати. Однак до кінця 1920-х років про це можна було тільки мріяти. Європейські демократії не боялися один одного, а поширення більшовизму.Тим більше що агресивна риторика Москви говорила сама за себе: «Ми на горе всім буржуям світовий пожар роздуєм».

Удача посміхнулася Сталіну після того, як вибухнула світова економічна криза. У Німеччині почала різко зростати популярність нацистів, які винили у всіх бідах євреїв і вимагали реваншу за Версальський мир, який зобов'язав Німеччину сплачувати непомірні контрибуції.

Сталін забезпечив перемогу Адольфа Гітлера в 1932 році дуже простим способом. Через Комінтерн радянський диктатор заборонив німецьким комуністам, що засідає в рейхстазі, входити в коаліцію з соціал-демократами. Виходило, що головною силою ставали нацисти, які при цьому мали лише третину місць у парламенті. І в 1933 році Гітлер був призначений рейхсканцлером. Він негайно звинуватив комуністів у змові і почав масові арешти.

А не забаром зовсім заборонив компартію Німеччини. Стратегія радянського диктатора допомогла Гітлеру прийти до влади, знищити ворогів на Заході і багаторазово посилити потенціал Німеччини.

Здавалося б, ці вчинки повинні були привести в жах Сталіна. Але цинізм вождя не знав меж. Варто переживати про долі ідейних союзників? Адже саме нацисти розгорнули активну пропаганду мілітаризму і почали нарощувати військовий потенціал. Більш того, Кремль ще з кінця 1920-х років охоче запрошував офіцерів вермахту «проходити практику» в СРСР. Адже німці були обмежені умовами Версальського миру. Вони не могли виробляти сучасну зброю, проводити навчання та мобілізацію.

І тут таємна дружба з Москвою припала дуже до речі. Танкову школу в СРСР, наприклад, закінчив Вільгельм фон Тома, майбутній командир танкової дивізії, що проривалась у листопаді 1941-го до Москви.

Але як змусити Гітлера, який не приховував своєї неприязні до більшовизму, напасти саме на Францію, а не на СРСР? І тут Сталін, як йому здавалося, всіх перехитрив. Він вирішив допомогти Гітлеру зробити такий вчинок, який змусить Париж (а заодно і Лондон) вступити в збройний конфлікт з Берліном. Так з'явився пакт Молотова—Ріббентропа і секретні протоколи до нього. Після вторгнення німців у Польщі Франції та Англії дійсно довелося оголосити війну Німеччині.

Ще 1925 року Сталін в одному з виступів говорив: «Якщо війна почнеться, то нам не доведеться сидіти склавши руки, — нам доведеться виступити, але виступити останніми. І ми виступимо для того, щоб кинути вирішальну гирю на чашку ваг, гирю, яка могла б переважити всі. І ось до кінця 1930-х років мрія Сталіна про нову світову війну почала набувати риси реальності.

Гранично відверто в кінці серпня 1939 року висловився В'ячеслав Молотов: «Радянський Союз не зобов'язаний воювати ні на стороні британців, ні на стороні германців... Якщо ці панове мають таке пристрасне бажання воювати — нехай воюють самі, без Радянського Союзу. А ми подивимося, що вони за вояки». В аудиторії ці слова викликали гучний сміх» і «бурхливі оплески».

Ейфорія радянських лідерів була зрозуміла. СРСР не тільки обіцяв Німеччини нейтралітет у випадку війни з провідними західними державами, але зобов'язався постачати німців настільки актуальними для них нафтою і зерном. Тепер залишалося тільки дочекатися, поки французькі і німецькі солдати знову загрузнуть в окопної бруду Фландрії і влаштують чергову Верденскую м'ясорубку.

Додатковий оптимізм Сталіну надавало знання про те, що за кількістю танків і літаків РСЧА випереджає всі армії світу разом узяті, а мобілізаційний потенціал СРСР найбільший в Європі.

1 вересня 1939 року німецькі війська перейшли кордон Польщі. А вже 3 вересня уряду Великобританії і Франції у відповідь на факт відвертої агресії оголосили Німеччині війну. 7 вересня французи перейшли німецьку кордон. Незабаром це наступ охляв. Через кілька днів, зазнавши важких втрат, французи зупинилися. Сталін міг бути щасливий. Його план почав діяти.

На всяк випадок, щоб у Парижі і Лондоні не схаменулися, радянський диктатор два тижні не давав дозволу про напад на Польщу зі сходу. Лише 17 вересня частини червоної АРМІЇ, до жаху поляків, перейшла кордон і, не зустрічаючи опору, почали швидко просуватися вперед. Вже в кінці вересня організований опір польської армії було зламано.

Сталін мав добре пам'ятати провал радянського наступу на Варшаву в 1920 році обернулося величезними втратами і розгромом червоних. І ось через 19 років «Панська Польща» взагалі перестала існувати. Цей успіх засліпив Сталіна. Він повірив у свої здібності геніального стратега. Щоправда, вже наприкінці листопада 1939 року відбулася перша осічка. Легкої і швидкої перемоги над Фінляндією не вийшло. На лінії Маннергейма червоноармійці почали нести величезні втрати і тижнями не могли просунутися вперед. Стали занервував. Активна війна між Німеччиною і Францією все не починалася. У Парижі, бачачи агресію Радянського Союзу і усвідомлюючи його військову міць, могли піти на мирні переговори з Німеччиною.

Сталін був змушений завершувати війну з Фінляндією не в Гельсінкі, а у Виборзі. Від планів повного підкорення північного сусіда довелося відмовитися. Але і тут Сталін зробив глибоко помилкові висновки. Якщо фіни, не маючи ні танків, ні літаків і поступаючись в рази чисельності солдатів, змогли зупинити «незламну і легендарну» Червону армію, то з якими ж труднощами зіткнуться німці на Заході? Адже лінія Маннергейма — це слабка пародія на нездоланний вал укріплень лінії Мажино.

Збереглися спогади соратників радянського диктатора про його «мудрі» умовиводи: «Наша мета полягає в тому, щоб Німеччина як можна довше змогла вести війну, щоб втомлені та виснажені Англія і Франція були не в стані розгромити Німеччину. Звідси наша позиція: залишаючись нейтральними, ми допомагаємо Німеччини економічно, забезпечуючи його сировиною і продовольством. Для нас дуже важливо, щоб ця війна тривала якомога довше, щоб обидві сторони виснажили свої сили».

Правда, поняття нейтралітету Сталін розумів своєрідно. Гучні заяви про миролюбної політики не завадили вождю віддати наказ про вторгнення без оголошення війни на землі Польщі та Фінляндії (всупереч наявним договорами про ненапад) і готувати анексію Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії.

Розплата

9 травня 1940 року німці приступили до здійснення плану «Рот» — операції по розгрому Франції в короткій військової кампанії. Всього за кілька тижнів англо-французькі сили виявилися розбиті. 14 червня німці вступили до Парижу. А 22 червня французи капітулювали. Дещо раніше гітлерівцями були повністю окуповані Голландія і Бельгія.

Так як ще в квітні Німеччина захопила Норвегію і Данію, а Рим перебував у статусі вірного союзника Берліна (на відміну від Першої світової війни), то сильним ворогом Німеччини залишалася лише Великобританія.

Весь сталінський план затяжної війни між імперіалістичними хижаками» відразу впав. Адже США воліли зберігати реальний нейтралітет.Останньою надією Москви могла стати переправа німців через Ла-Манш. Але в ході повітряної Битви за Англію (з 10 липня по 30 жовтня 1940 року) німці так і не змогли завоювати панування в повітрі. А без цього не можна було і мріяти про переправу в Британію. Тим більше що Лондон мав перевагу на морі. Таким чином, на континенті два головних агресора, Німеччина і СРСР, які мали за іронією долі договір про дружбу, залишилися наодинці один з одним.

Так Сталін фактично власноруч привів до влади, зберіг і багато разів підсилив принципового ворога.Військовий і промисловий потенціал нацистської Німеччини після 1939 року зріс багаторазово. Вся «стратегія» Сталіна пішла прахом. Він сам себе ошукав. Але за помилку диктатора довелося заплатити страшну ціну не особисто йому, а мільйонам радянських людей...

 Максим Кузахметов