Віталій Дрібниця навчальний відеофільм Перша світова війна.
Що,якби війни не було?
Як Микола 2 втягнув Росію у першу світову війну
100 битв (т2-№№18,32,42,47,68,78,84,91)(т4-№76 Крим)(2 св війна№№2,8,12,15,17,23,26,29,36,41,49,54,63,71,80,82,85,90,114.)
Вільгельм 2 після зречення
фото війни
Теорія бліцкрігу
1 світова війна
Постріли в Сараєво
Історія Німеччини Том 2.Німеччина ив 1 світовій війні.стр 55-70.
Братання на російському фронті під час 1 світової війни
Історія Польщі.Є розділ про першу світову війну.Напередодні війни стр 419.Польський народ в роки 1 світової війни стр 432-444.
Cенс війни
САРИКАМИШ
Вс історія 10 клас
карикатури про геополітику
Німецький наступ в березні 1918
Багатство Миколи 2
Сайт про першу світову війну
1.Інфографіка Перша світова війна.
2.Перша світова війна.Матеріали вчителя історії з Росії
3.Перша світова війна.Матеріали підготовлені росйським агенством ТАСС до сторіччя початку 1 світової війни
4.Відео з виступом російського історика І.Женіна про причини початку війни та особливий характер першої світової війни.
5.Стаття про біженців в часи першої світової війни
6.Втрати в Росії в першу світову війну
7.Проблема нехватки зброї в Росії в першу світову війну
8.Залежність Росії від іноземного капіталу в Першу світову війну
9.Чому Росія не могла не програти війну.
Сайт про першу світову війну
1.Інфографіка Перша світова війна.
2.Перша світова війна.Матеріали вчителя історії з Росії
3.Перша світова війна.Матеріали підготовлені росйським агенством ТАСС до сторіччя початку 1 світової війни
4.Відео з виступом російського історика І.Женіна про причини початку війни та особливий характер першої світової війни.
5.Стаття про біженців в часи першої світової війни
6.Втрати в Росії в першу світову війну
7.Проблема нехватки зброї в Росії в першу світову війну
8.Залежність Росії від іноземного капіталу в Першу світову війну
9.Чому Росія не могла не програти війну.
Школи в тилу під час війни в західних країнах(на російській мові)
Во всех странах на школы возлагалась обязанность воспитывать патриотический дух и проводить агитацию в нужном ключе. Альберт Сарро, французский министр просвещения, писал в циркуляре для директоров школ: «Мне хотелось бы, чтобы в первый день семестра в каждом городе и в каждом классе первые слова учителя пробудили бы во всех сердцах патриотические чувства и… почтили священную битву, в которой участвуют наши войска. <…> Из каждой школы ушли на фронт солдаты — и учителя, и ученики — и каждый из нас, я знаю, уже глубоко скорбит о наших потерях». У Андре Жида подобный стиль вызывал отвращение: У Андре Жида подобный стиль вызывал отвращение: «Отливается новый штамп, куется психология патриота, без которой невозможно заслужить уважение. От тона, в котором журналисты пишут о Германии, меня тошнит. Все стараются примазаться, каждый боится опоздать, показаться меньшим “патриотом”, чем другие».
Французским школьникам предлагались такие темы для сочинений, как «Отъезд полка на фронт», «Письмо от неизвестного старшего брата, который сражается за нас», «Прибытие поезда с ранеными», «Немцы убили маленького семилетнего мальчика, который играл в поле с деревянным ружьем» и «Немцы заняли твой Географию требовали вести по ежедневно обновляющимся картам боевых действий. Раненым учителям, возвращающимся в школы, отводилась особая роль, хотя, возможно, не совсем та, которую предполагало Министерство просвещения. Уроки немецкого сменил английский, а в курсе истории упор делался теперь на римских и греческих героев.
Выпускники немецких школ отвечали на экзаменах на вопросы: «Если жизнь борьба, что есть наше оружие?», «Что побуждает каждого годного для строевой службы гражданина Германии ответить на призыв Отечества?». Одна из берлинских школ предложила сочинение на тему «Война как образовательный процесс». В каждой стране детей отправляли на сбор металлолома, который можно было переработать в боеприпасы.
Немає коментарів:
Дописати коментар